Як ставитись до підліткових пошуків себе

Підлітки мають дивовижну здатність прокинутись одного ранку й раптом почати цікавитись тим, про що раніше ніколи не казали, що раніше зовсім їх не турбувало. Це природний результат їхнього постійного пошуку, мета якого – зрозуміти життя.

«Хто я? Чи подобається мені той, ким я є? Хто ти? Хто я для них?», – над подібними питаннями час від часу замислюється кожний підліток.

Переконання та інтереси підлітків мінливі. Коли вони починають сприймати себе як унікальну (інакше кажучи, окрему від батьків) особистість, для них відкривається цілий новий світ. Цілком можливо, що однією з перших зупинок на шляху пізнання дорослого світу для них може стати одне з тих численних місць, куди ви забороняли їм ходити.

Процес пошуку себе може ознаменуватися зміною всіляких моделей поведінки, а також включає в себе зміни у стосунках із близькими та зміну мислення. Швидше за все, ваша дитина підліткового віку, бажаючи довести вам свою незалежність, буде шукати спосіб протистояти тим життєвим цінностям, які ви прищеплювали їй протягом багатьох років.

Підлітки також уміють відчувати й реагувати на лицемірство. Найбільше їх дратують люди, які публічно заявляють про одне, а насправді потайки роблять зовсім інше. Чи люди, які вимагають від підлітків дотримання такого набору правил, які самі завжди ігнорують. Це аж ніяк не означає, що підлітки в захваті від правил, вони просто не люблять подвійні стандарти. Їх зачіпає те, що в житті є величезна кількість несправедливості, на яку вони не можуть вплинути. Тому вони схильні агресивно ставитись до того, на що, на їхню думку, вплинути вони можуть, уважаючи це своєю «місією», наприклад, коментуючи й реагуючи на лицемірство батьків.

Почуття особливої «місії», переосмислення власної особистості разом з бажанням підлітка налагодити доброзичливі стосунки з однолітками й системне заперечення батьківського статус-кво – це компоненти тієї бурі почуттів та емоцій, яку переживає підліток. Таким чином, не дивно, що підлітки регулярно беруться за нову боротьбу під тими чи іншими гаслами, об'єднуючись у групи.

Деякі з таких груп можуть бути більш сприятливими, ніж інші. Одна справа стати частиною групи у школі, яка збирає ковдри та взуття для бездомних, і докорінно інша – відчути приязнь до хлопців, у яких культ наркотиків. Одна справа вимагати рівного ставлення в рамках шкільної політики для різних категорій дітей й зовсім інша – стати частиною банди свого району.

Підлітки ще не можуть пізнати істину такого твердження, як «Ворог мого ворога може й не бути моїм другом». Вступаючи в конфлікт з батьками, учителями у школі, ідучи проти правил і виходячи за рамки дозволеного, підлітки можуть об'єднуватись у групи, членів яких поєднує впевненість у тому, що їх не розуміють дорослі, і вони знайдуть тут відданих друзів. Так вони можуть потрапити в несприятливе середовище й почати вживати наркотики. Вони можуть просто не усвідомлювати, що наркоман має тільки одну відданість – наркотики, але ніяк не один одному. Є й такі групи, які можуть використовувати підлітків у своїх інтересах, обіцяючи їм знайти справжніх друзів та однодумців.

Ось чому батьки повинні бути непохитним авторитетом для своєї дитини. У першу чергу ви повинні бути й завжди залишатись батьками. Багато пристрастей приходить і уходить, але сім'я завжди залишається сім'єю: мати завжди буде матір’ю, а батько – батьком. Це не означає, що ви завжди будете мати право вказувати своїм дітям, що їм робити; це означає, що ви завжди будете любити своїх дітей.

Усі підлітки вирушають у світ у пошуках себе. Батьки повинні бути в курсі, куди йдуть їхні діти і з ким проводять час. Не дозволяйте собі виставляти якісь додаткові обмеження або вимоги без особливої на те потреби, виходячи із власного страху за дитину. У якийсь момент ви захочете, щоб ваші стосунки стали досить міцними, щоб діти знали: незалежно від того, куди вони йдуть, вони завжди можуть повернутись додому.