ПРОФІЛАКТИКА НАРКОТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ
Шановні батьки! Наркоманія — одна з найболючіших проблем сучасності.
За цим явищем стоять нехтування моральними принципами, відсутність мотивації у будь-якій діяльності, крім отримання «кайфу», зростання злочинності, поширення серйозних захворювань, зокрема венеричних, висока вірогідність травматизму та суїцидів, смерть від передозування тощо.
Під загрозою бути втягнутими в небезпечну залежність опиняються найменш захищені групи населення: діти та підлітки, які, в силу свого віку, недостатньо обізнані про потенційно смертельну небезпеку наркотиків та дуже легко піддаються впливу.
Ситуацію погіршує й легкість, з якою можна придбати наркотичні засоби в сучасному світі. Наркодилери для налагодження контактів, реклами та продажу наркотиків використовують чат-боти та інтернет-сайти. Крім того, використовуючи систему «закладок», максимально спрощується процес доставки заборонених речовин до покупця.
Молоді люди, які дуже швидко стають залежними від нових видів наркотиків, можуть втягувати в своє коло наркоманів друзів та знайомих, тим самим поповнюючи «армію» споживачів.
Мотиви прийому наркотиків у дітей та підлітків виявити дуже важко. Це може бути і цікавість, і бажання відчути ейфорію, і бути «таким як усі» в групі, і виглядати більш дорослим. Чим молодша дитина, тим більше значення має груповий мотив. Доказом цього є те, що довгий час діти та підлітки вживають психоактивні речовини без вибору, ті, які вдалося знайти, і важливим є саме спільне сп’яніння, яке зближує групу, урівнює її членів.
Дуже важливою метою, яка стоїть перед вчителями, батьками, медичними працівниками, є раннє виявлення ознак вживання наркотичних або психотропних речовин підлітками. Ранні ознаки вживання наркотиків можуть бути різними, в залежності від того, який наркотик, в якій кількості та комбінації вживає підліток.
Психологи радять батькам:
Встановлювати і дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму дня (розподіл часу для праці, навчання, дозвілля, відпочинку); практикувати визначення кожному членові сім’ї його обов’язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, сімейні плани тощо.
Намагатися тримати під контролем вільний час дитини, цікавитись її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями і способами їх задоволення.
Знати товаришів своєї дитини, коло її неформального спілкування.
Виховувати у дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров’я.
Без повчань, моралізування, надокучливості, залякування, з урахуванням індивідуальних і вікових характеристик обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя наркоманів, токсикоманів. Стежити і намагатися, щоб перша інформація про дію наркотиків та наслідки їх вживання надійшла до дітей саме від батьків, а не від компанії з вулиці.
Підтримувати постійний зв’язок з навчальним закладом, допомагати дитині в комунікації з однолітками мотивуючи на здоровий спосіб життя. Приймайте участь в шкільному житті дитини.
Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків, токсичних речовин (зміна фізичного стану, поведінки, активності тощо).
Бути готовими і рішучими до консультацій з педагогами, психологами, медиками; до відвертої, спокійної розмови з дитиною; до прийняття «дисциплінарних» рішень щодо обмеження «непродуктивного» часу життя дитини і контактування її з «підозрілими» товаришами.Поради щодо встановлення довіри між підлітком і батьками в кризовий для них період:
Уважно вислухайте дитину. Прагніть до того, щоб дитина зрозуміла, що вона вам не байдужа і ви готові зрозуміти й прийняти її. Не перебивайте, не виявляйте свого страху, ставтесь до неї серйозно, з повагою;
Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Виявіть співчуття й покажіть, що ви поділяєте і розумієте її почуття;
Поцікавтесь, що зараз найбільше турбує дитину;
Упевнено спілкуйтесь з дитиною. Саме це допоможе повірити в її сили. У спілкуванні з дитиною використовуйте слова, речення, які сприятимуть контакту: розумію, співчуваю, хочу допомогти;
Недооцінка гірше ніж переоцінка. Вмійте слухати, довіряти й викликати довіру в неї;
Звертайтесь по допомогу, консультацію до спеціалістів, якщо вас щось насторожило в поведінці дитини.
Будьте уважні до стану здоров’я своєї дитини і за потреби не соромтеся звертатися до фахівців. “У сучасних наркотиків десятки “вуличних” назв. Наркоділки та їхні покупці використовують свій жаргон, який часто маскується під цілком звичайними словами“, – пишуть на офіційній Фейсбук-сторінці Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України. У департаменті зазначають, що поява в лексиконі молоді таких слів не є свідченням пристрасті до наркотиків. Проте знання прихованого змісту наркожаргону може спонукати звернути більше уваги на захоплення рідних та близьких. Тому Департамент протидії наркозлочинності підготував інфографіку з найбільш уживаним наркосленгом. У словнику є сленгові назви наркотичних речовин, терміни, пов’язані зі збутом наркотиків та способами вживання наркотиків. Часто групи наркотиків полюбляють називати людськими іменами: “Коля”, “дядя Фёдор”, “Мария Ивановна”, “Леся” тощо. Деякі сленгові слова зазвичай використовують у побуті, як-от “пластилін”, “зеленка”, “гречка” “пудра” та інші. “Чайка” – це людина, яка не заплативши, шукає по місту заховані закладки з наркотиками. А “дорога”, “п’ятка”, “чек” і “половинка” – це не рандомний набір слів, а терміни, які означають різні дози наркотику. “Баян” – не музичний інструмент. У наркосленгу це – шприц.
Звертайте увагу на те як спілкуються ваші діти зі знайомими, та які сленгові слова вони вживают!
Немає коментарів:
Дописати коментар